Рейдерство: що потрібно знати і як протидіяти
☝️Законодавчого визначення поняття "рейдерство" на сьогодні в Україні немає. Однак фактично під рейдерством розуміють незаконне захоплення майна або бізнесу.
У більшості випадків факти рейдерства полягають у внесенні відомостей до державних реєстрів (зміна власника об'єкта нерухомого майна, зміна керівника юридичної особи тощо).
☝️Сьогодні існує можливість застосування запобіжників, які можуть вберегти від рейдерських захоплень. Зокрема, можливим є:
🔹- забезпечення внесення відомостей про об'єкти нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в разі нездійснення такої реєстрації з 01.01.2013;
🔸- встановлення послуги SMS-маяк, за допомогою якої можна оперативно отримати інформацію про зміни, що відбуваються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вашого об'єкта;
🔹- встановлення обов'язковості нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;
🔸- встановлення умови про те, що окремі рішення загальних зборів мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах.
☝️Якщо рейдерське захоплення відбулося, існує можливість адміністративного оскарження рішень державних реєстраторів (процедура значно швидша за розгляд справи судом, а також безкоштовна).
Крім того, для оперативного та зручного звернення зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції запроваджено можливість за наявності електронного цифрового підпису подати скаргу онлайн за допомогою порталу державних послуг IGov.
☝️Звертаємо увагу на встановлений законом строк для оскарження рішень державних реєстраторів в адміністративному порядку: 60 днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Важливим моментом є те, що підставою для відмови в задоволенні скарги може бути наявність судового провадження з порушеного у скарзі питання.